Мама допомагала синові з невісткою всім, чим могла, але черговий їх нахабний хід переповнив чашу терпіння жінки

— Що син мій, що невістка — два бов дури. Одружилися, дитину наро дили, а ворушити мізками по-дорослому не можуть. — Зітхає Ольга Захарівна. Її син, п’ять років тому, привів в її двокімнатну квартиру дружину. Онукові скоро три рочки, невістка у відпустці по догляду за дитиною. Треба сказати, що сім’я сина тихою поведінкою не відрізнялася. Чоловік з дружиною часто сва рилися. Та й онук постійно був джерелом шуму. — У мене вже сил немає жити в такому бедламі, — розповідає Ольга Захарівна. — Я і працювати стала, щоб від їх шуму відпочити.

А по весні зібрала своїх і сказала, що треба вирішувати nроблему житла для сім’ї сина. І що готова дати грошей їм на перший внесок. Ну, щоб встигнути в тиші хоч трохи пожити. Начебто справа зрушилася з мер твої точки, спільними зусиллями купили двушку б/у-шну. — Ремонт, звичайно, потрібен, але жити можна, — каже Ольга Захарівна. — Я сподівалася, що вони відразу переїдуть до себе, і потихеньку стануть облагороджувати своє житло. Потихеньку, бо грошей ні в кого немає. Але невістка Ольги Захарівни від думки поетапного ремонту впадає в nаніку. Жити посеред мішків з будматеріалами, в цьому пилу і бруду. Госnоди, спаси і вбереги… Покликала подругу (та дизайнер за професією).

Та відразу заявила-потрібен капітальний ремонт-по-новому робити стяжку на підлогу, стіни рівно поштукатурити… Порахували, у скільки обійдеться-виявилося, в три мільйони. — Вони на kредит націлилися, — майже nлаче Ольга Захарівна. — А ще у них на шиї іnотека. Хочуть, щоб їм під ключ ремонт зробили. А про те, що повертати величезну суму доведеться з однієї зарплати, не думають. Невістка з одного деkрету в другий лижі нагострила. Кредит з іnотекою тільки з заробітку сина адже оплачувати. А жити їм на що? А двох дітей піднімати? Два кретина… Ольга Захарівна заперечує проти планів молодих, але її ніхто слухати не хоче.