Коли я розповіла чоловікові про те, що трапилося з моєю подругою, то від його відповіді, я ледь дар не втратила, не знаю, чого чекати тепер від нього

Нещодавно розмовляла з подругою, вона розлучалася з чоловіком. Він її мало не голою залишив. Все повністю забрав з будинку, так ще й розділив однокімнатну квартиру, яка в іпотеку була взята. Зараз подрузі з дитиною нема куди йти, чоловік її розводить руками, каже «не мої проблеми, звідки прийшла, туди і вали». А я після того, як з нею поговорила, додому прийшла. Вирішила зі своїм чоловіком поділитись історією. Його реакція мене здивувала і засмутила одночасно. Він сказав: «А що ти хотіла? Щоб він їй все залишив і пішов надвір?». Ну як так, у них дитина, це його син?

На що чоловік мені заявив, що так само вчинив би. Ми в шлюбі з чоловіком вже 15 років, і я тут зрозуміла, що у нас із спільно нажитого лише однокімнатна квартира, теж в іпотеку. Тобто виходить, мені дістанеться частина цієї квартири і плюс ще борг, який я мушу сплатити. Так, чоловік має квартиру трикімнатну, але я на неї розраховувати не можу. Прописані там лише чоловік та діти. Він тоді мені прямо сказав, що там можуть жити лише діти, а я ні. А якщо ми все-таки розлучимося, йти мені справді нікуди. Я не можу йти в дівочу квартиру, там зараз живе сестра зі своєю сім’єю.

Я на цю квартиру давно не претендую. По суті, за всі 15 років я нічого свого не нажила. Нажив чоловік, тільки на його ім’я вклад у банку, так, я працювала менше, була двічі у декреті. Машина наша взагалі на свекра записана. У мене нічого немає, і я реально, у разі чого, залишуся голою на вулиці, так само, як і моя подружка. Розмова наша, звичайно, жартівлива була. У нас у сім’ї все гаразд, приводу для переживань немає. Але варто замислитись. Не знаєш, чого тепер чекати від чоловіка.